Трохи ІСТОРІЇ
У давнину люди збирали мед диких бджіл, що оселялися в дуплах дерев. Робота бджоляра-бортника тоді зводилася до пошуку в лісі бджіл та збирання меду.
Спершу забирали увесь мед знищуючи сім'ю, а потім почали забирати лише частину зберігаючи бджолиний рій. Одним з недоліків такого ощадливого ставлення було те, що хтось інший міг прийти й вибрати чи знищити рій.
Спершу обмежувалися вирізанням знаків, які свідчили про те, що цей рій вже «зайнятий» і належить іншому. Пізніше, для надійності та зручності збирання меду почали вирубувати борти та зносити їх в одне місце. Саме так виникли перші пасіки.
Ще бджіл утримували у спеціальних нерозбірних вуликах — сапетках.
На початку XIX ст. з'явився рамковий вулик П. І. Прокоповича
А тим часом ЗА КОРДОМ…
До речі у Німеччині бджоли охороняються законом.
Якщо буде доведено, що людина навмисно травмувала або вбила бджолу, пошкодила чи знищила гніздо диких бджіл, то доведеться сплатити штраф у розмірі від 5 до 65 тисяч євро, в залежності від регіону країни. Розмір штрафу визначається індивідуально і зважаючи на обставини, за яких було травмовано комаху.
За даними німецької асоціації бджолярства, кількість колоній бджіл у країні протягом 50 років зменшилася майже на один мільйон. Тож для збереження та збільшення популяції бджіл німецький уряд вживає заходів і фінансово підтримує відповідні ініціативи громадян.
Сьогодні бджолярство розвивається у великих німецьких містах, і вулики з’являються на дахах квартирних будинків, офісів, готелів, державних установ, музеїв. Наприклад, понад 30 тисяч бджіл живе на даху берлінського собору – однієї з головних пам’яток Німеччини.
Майбутнє вже сьогодні…
Група українських і польських інженерів розробила справжню “Пасіку Майбутнього”.
Кожен “розумний вулик” тут обладнаний електронними пристроями, які передають інформацію про життя бджіл бджолярам безпосередньо на смартфон.
“Пасіка Майбутнього” дозволить створити в Україні абсолютно новий ринок – ринок запилення, ефект від якого оцінюється за різними джерелами від $2 до 4 млрд. щорічно”, – розповідає автор проекту Ігор Курдін.
Варто виїхати за межі України і Східної Європи і поцікавитися там цим питанням: на чому заробляють бджолярі, якщо закупівельна ціна меду $1,5-2 ?
Відповідь очевидна – понад 60% доходів в Канаді бджоляр отримує, надаючи послугу запилення. Там ринок послуг запилення працює ще з 1960-х років.
На запилення квітів дерев мигдалю, що ростуть в Каліфорнії, з’їжджається більшість бджолярів Америки. Понад 70% мигдалевого горіха продукуються саме в Каліфорнії.
Це багатомільярдний бізнес. Залежність досить проста. Один якісний вулик на 1 га мигдалевого горіха в період цвітіння підвищує продуктивність дерев на 10-20%. На лохину потрібно 4 вулика і її врожайність підвищується до 30%. Багато виробників лохини в Польщі встановлюють вулики виключно для запилення.
